60548 Криголам «Ноосфера» вирушив у перший рейс до Антарктиди

Криголам «Ноосфера» вирушив у перший рейс до Антарктиди



У перший рейс з Одеси до Антарктики вирушив флагман українського наукового флоту – науково-дослідне судно «Ноосфера». 28 січня вважається днем відкриття Антарктиди, а для України це стало датою повернення до досліджень Південного океану після 20-річної перерви.

Екіпаж криголаму складається з 26 українських та іноземних фахівців, зокрема, деякі з них раніше працювали на Британську антарктичну службу. На борті знаходяться й вчені, які проводитимуть дослідження.

Криголам «Ноосфера» вирушив у перший рейс до Антарктиди

Тривала путь

На судно чекає дорога до Пунта-Аренасу (Республіка Чилі). Там на борт підніметься друга група вчених, які досліджуватимуть Південний океан, а також команда 27-ї Української антарктичної експедиції, що замінить нинішніх зимівників на станції «Академік Вернадський». Далі судно вирушить до протоки Дрейка на українську станцію. Туди будуть доставлені різноманітні вантажі: від річного запасу провізії до будівельних матеріалів і техніки.

Після розвантаження судна виконуватиметься наукова програма в атлантичному секторі Антарктики та в акваторії довкола Антарктичного півострова.

Криголам «Ноосфера»


Океанографічні дослідження

Наприклад, заплановано продовжити океанографічні дослідження, розпочаті Україною в 1997 та 1998 роках на науково-дослідному судні «Ернст Кренкель». Роботи відбудуться на трьох полігонах: біля Аргентинських островів, неподалік «Вернадського» (14 станцій), Південно-Шотландський (21 станція на 7 розрізах), Південно-Оркнейський (36 станцій на 7 розрізах). Райони демонструють складні гідрофізичні умови та високе біологічне різноманіття. Тут проходять міграційні шляхи криля, риб і китів. Вчені досліджуватимуть течії, зміни в солоності та температурі різних водних мас, адже в цій частині світу зафіксовано найшвидший темп потепління атмосфери. Тож і океан має реагувати на ці стрімкі зміни, і важливо зрозуміти як саме це відбувається.

У межах полігонів і деяких ділянок моніторингового полігону американської станції «Палмер», з якою «Вернадського» пов’язують спільні наукові проєкти, заплановано проведення біологічних досліджень – аналіз мікробіологічних угрупувань, зообентосу тощо. Дослідники відберуть «ДНК із довкілля» (розчинене у воді ДНК мешканців Антарктиди), за яким зможуть «паспортизувати» морських мешканців і зробити «перепис» сучасного біорізноманіття Південного океану. Для відслідковування шляхів міграції китів продовжиться спостереження та «фотополювання» на їхні хвостики.

Читайте також:  Что делать если памяти мобильного телефона недостаточно

Окремо слід відзначити дослідження вмісту глобальних забруднювальних речовин у донних видах, зокрема, ртуті. Відібрані проби аналізуватимуться в найкращих лабораторіях ЄС. Це прикладне дослідження робиться для визначення базового рівня забруднення Антарктиди, щоб обмежити виробництво тих речовин, які за результатами аналізів виявляться найбільш поширеними та небезпечними.

океанографічні дослідження

Геологічні та геокосмічні дослідження

Ще одним блоком досліджень є геологічні. Планується відбір проб донних відкладів з глибоководної частини Південного океану та в районі Аргентинських островів для встановлення їхніх гранулометричного, мінерального, хімічного та мікрофауністичного складу. Це потрібно, щоб встановити основні закономірності осадконакопичення у районі Світового океану, який постійно протягом останніх декількох мільйонів років контактував з Антарктидою та у своїх глибоководних відкладах зберіг свідчення про інтенсивність наростання та зменшення розмірів льодового покрову Антарктиди, динаміку та частоти формування айсбергів. Тобто за кернами донних відкладів уточнити складну геологічну та кліматичну історію крижаного континенту.

Деякі вимірювання, зокрема геокосмічні та радіоокеанографічні, здійснюватимуться не лише в Антарктиці, але по всьому маршруту судна, бо геокосмос простягається над усією планетою.

екіпаж Ноосфера

Дослідження під час подорожі

Під час переходу високоточні радіоприймачі реєструватимуть випромінювання звичайних широкомовних радіостанцій, яке після відбиття від іоносфери та океану дозволить не лише вивчати збурення у геокосмосі на висотах у декілька сотень кілометрів над судном, а й за допомогою тих же радіохвиль оцінювати параметри океанських хвиль, напрямок та швидкість течій у радіусі десятків кілометрів від корабля. Разом із показниками суднової метеостанції це дозволить покращити моделі хвилювання поверхні моря за різних погодних умов та краще їх спрогнозувати.

Також у рейсі відкриються неабиякі нові можливості для пеленгації потужних блискавок, бо корабель на шляху в Антарктику рухатиметься саме біля основних центрів світових гроз – африканського та південно-американського. Завдяки встановленому на борту надчутливому ДНЧ магнітометру науковці зможуть слідкувати за грозами не лише з Антарктики, як вони це робили протягом останніх двадцяти років, а й проводити дослідження безпосередньо в тропічних широтах. Це дозволить значно покращити точність та якість глобальної грозопеленгації.

Читайте також:  Макияж и прическа творят чудеса: уставшую бабушку стилисты превратили в элегантную даму

Під час рейсу «Ноосфера» вперше перетне Південне полярне коло та досягне затоки Маргеріт або Маргарет-Бей на західній стороні Антарктичного півострова. Після завершення наукової програми судно забере учасників 26-ї Української антарктичної експедиції, які вже майже рік працюють на «Вернадському», після чого через Чилі та Фолклендські острови вирушить додому.

Раніше на станцію «Академік Вернадський» прибув загін сезонної експедиції

Читайте огляди:

По теме: ( из рубрики Новини )

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован.

*
*

девятнадцать − 9 =

Top