Максим Пархоменко: ціни на нафту. Доживемо до 100?

Як прогнозують деякі фахівці, вперше з 2014 року нафта може подорожчати до 100 доларів за барель. У цій колонці постараємося проаналізувати, наскільки реальне таке явище в найближчій перспективі?

За останні 3 місяці котирування нафти зросли в середньому на 15%. Сталося це на тлі збільшених ризиків санкцій відносно Ірану і побоювань з приводу того, що ОПЕК разом з колегами не зможе компенсувати збільшений дефіцит на ринку при зниженні іранського експорту.

Водночас на початку місяця наслідний саудівський принц Мохаммед Бін Салман заявив, що країна зможе компенсувати обсяги Ірану і збільшити видобуток з 10,7 млн барелів до 12 млн.

Таким чином, ця новина дещо охолодила запал биків щодо нафти і зупинила зростання цін на нафту.

Ще на початку року багато фінансових інститутів, починаючи від МВФ і закінчуючи різними банками, прогнозували зростання цін на нафту в середньому до значень на рівні 66 доларів за барель.

В цілому це цілком реальна ціна, але адміністрація США, зокрема Трамп, ввела санкції проти Ірану, перевернувши ринок нафти з ніг на голову, що й призвело до зростання цін.

Вже цілком реальною за досягненням здається позначка в 100 доларів за барель, що на початку року здавалося нереальним. І ці прогнози не безпідставні.

За даними аналітичної компанії FGE, якщо ОПЕК і Росія відкриють вентилі на повну, можуть збільшити обсяги видобутку нафти до 1,2 млн барелів нафти на день. Це буде межа їхніх можливостей.

У разі будь-якого збою обсяг поставок буде скорочений, що призведе до різкого зростання цін.

Для стабілізації цін і зниження ризиків дефіциту нафти ринку необхідно додатково близько 2 млн тонн, на які поки що вийти не можуть.

Таким чином, Трамп своїми діями поки що активно «штовхає» ціни на нафту вгору. Зупинити їх може закриття очей на поставки нафти в Китай та Індію, що може дозволити задовольнити попит цих країн.

Іранські санкції набудуть чинності вже в листопаді, і тільки тоді ми зможемо реально оцінити зниження експорту.

І якщо раніше цей обсяг могли компенсувати сланцевики або інші країни, то наразі обсяг їх видобутку скоротився в рази. Наприклад, у Венесуелі економіка, як і видобуток нафти, продовжує пікірувати вниз, що призвело до зниження видобутку на 1 млн барелів на день за останні 2 роки.

Таким чином, крім картелю ОПЕК і Росії, від підвищення цін виграють багато нафтодобувачів. Це дозволить цим країнам сформувати досить хороший профіцит балансу поточних операцій.

Переможених у цій історії шукати не варто, адже саме споживання нафти вже в 2020 році почне дуже сильно скорочуватися з боку її основних імпортерів Індії та Китаю. Але до цього 2019 року попит буде продовжувати зростати.

Так, за даними IEA, на тлі зростання економіки США на 3.9%, зростає і попит на нафтопродукти. Зростання попиту на бензин стримується зростанням цін на нього.

Незважаючи на те, що Китай і Індія є країнами з найвищими темпами зростання попиту на нафту, а їх економіка продовжує добре розвиватися, торгові війни і зниження курсів цих валют можуть знизити попит на нафтопродукти.

Найближчим часом поки що не варто очікувати падіння ціни на нафту. У свою чергу, в наших реаліях ціни на бензин продовжать своє зростання до позначки в 35 гривень за літр. Це буде розганяти інфляцію до більш високих значень.

Таким чином, при поточних темпах зростання нафти до кінця року ми можемо побачити бензин із середньою ціною в 35-36 гривень за літр.

При цьому автогаз як побічний продукт нафтопереробки зросте до 17-18 гривень за літр, за умови, що гривня втримається на поточних рівнях.

Максим Пархоменко, аналітик Альпарі