Вбивство Павла Шеремета: два роки потому

20 липня 2016 року зі самого ранку в центрі столиці прогримів вибух. Це була машина цивільної дружини відомого опозиційного журналіста Павла Шеремета.

Народився він в Мінську, де і працював аж до 1997 року. Після цього переїхав до Росії, а останні роки свого життя Павло Шеремет працював в Києві. Він був виконавчим директором “УП” (Українська правда) і паралельно ведучим “Радіо Вести”.

Він загинув в результаті вибуху автомобіля рівно два роки тому. Але за цей час українська влада і поліцейські ні на крок не наблизилися до розкриття вбивства. Давайте ж спробуємо розібратися чому не діє влада і які на даний момент є версії вбивства.

Що відомо через два роки

Відразу ж варто відзначити, що більшість доказів були знайдені ніяк не правоохоронцями, а саме колегами вбитого. Журналісти не раз вимагали звітів по цій справі, але це ні до чого не приводило.

Через цілих 2 роки наслідок стоїть не місці: ні замовники, ні організатори, ні виконавці вбивства Павла Шеремета не знайдені. Мало того, деякі докази загадковим чином просто зникають.

Також поліція просто встигла засекретити всі рішення суду у справі журналіста. Тому ніяких відомостей у преси зовсім немає. Незабаром міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков спробував пояснити, що все це зроблено, тому що “публічність у рамках справи про вбивство Павла Шеремета заважає розслідуванню”. Тому за останній рік в пресі практично не було ніяких новин у справі журналіста.

Ми вже сказали, що більшість всіх доказів були знайдені саме колегами Павла. Але це ніяк не допомогло слідству зробити хоч щось. Тому і відповіді на питання “Хто і навіщо вбив Павла Шеремета” все ще немає.

Версії вбивства

У поліції є всього 4 версії вбивства Павла Шеремета, але кожна вкрай вразлива для критики. Почнемо з головної.

Вона вважається найбільш правдоподібною і вже традиційною для нас. “Російський слід” – перша версія вбивства. Побудована на припущеннях про те, що шляхом теракту і вбивства публічної особистості російські спецслужби постаралися дестабілізувати ситуацію в Україні.

Решта версій відпрацьовувалися менше: можливі особисті або бізнес-конфлікти Павла Шеремета, помста білоруських спецслужб (Шеремет був противником чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, свого часу він навіть сидів у в’язниці), а також тиск певних політичних сил на “Українську правду”.

До речі, саме остання версія один час була головною. Не забуваємо, що вибухнула машина саме власниці “Української правди”. Можливо, саме Олена Притула була метою кілерів.

Крім цього, однією з версій була помста вбивць за останню колонку, яку Павло Шеремет написав для УП. У ній, зокрема, він з осудом розповідав про тиск депутата від “Народного фронту” Дейдея (не називаючи прізвище) і його групи підтримки на суд у справі Одеського припортового заводу, а також писав про протистояння, яке виникло між лідером “Азова” Андрієм Білецьким і СБУ (Білецький, втім, показаний був скоріше з позитивного боку на відміну від Дейдея). Крім цього, не можна не згадати, що Павло Шеремет зустрічався з керівництвом “Азова” перед смертю.

Що з розслідуванням зараз

Зовсім недавно влада України зізналися, що ніяких просувань у справі Павла Шеремета немає. Саме це і викликало бурхливу реакцію медійного суспільства і з’явилася нова версія, нібито до вбивства журналіста безпосередньо причетна українська влада.

На даний момент друзі і колеги журналіста з образою згадують слова президента України Петра Порошенка про те, що розкриття вбивства Павла Шеремета для нього – “справа честі”. Але, як ми бачимо, він цього слова не дотримав.

Вранці 20 липня, в другу річницю вбивства Павла Шеремета, його друзі та колеги вже традиційно зберуться на акцію пам’яті на місці трагедії – перетині вулиць Іван Франка та Богдана Хмельницького.