Maserati Quattroporte. Спадкоємець престолу. Maserati Quattroporte

Зазвичай, коли мова заходить про престижному автомобілі люкс-класу, насамперед згадують Mercedes-Benz S-Klasse, BMW 7-Series і Audi A8. Наздоганяє ці три машини і японський Lexus LS. Але ось про італійському красені якось забувають. А даремно, адже в цьому році топ модельного ряду Maserati – Quattroporte – пережив рестайлінг і став ще більш цікавим для споживача… і ще ближче до Porsche Panamera. Для тест-драйву цього флагмана, по суті, всього концерну FIAT ми вирушили в засніжені Альпи.

Лінь читати тест-драйв? Дивіться наш відеоогляд:

Історія моделі

Починаючи розповідь про цю неординарну машині, варто згадати її не завжди яскраву історію, яка налічує вже 55 років. А почалося все з початку 1960-х років, коли один східний принц залишив італійській фірмі особливий замовлення: він хотів, щоб йому побудували розкішний седан, який був би швидше за інших у світі. Результат, можливо, навіть більше сподобався авторам конструкції, тому що машину зробили не в одному примірнику, а пустили в серію, назвавши відомим нині ім’ям Quattroporte, що означає «чотири двері». Автомобіль виробляли цілих 13 років, але тираж був всього кілька сотень. Це була справді визначна машина з 4,1-літровим двигуном V8 потужністю 260 л. с., максимальною швидкістю на рівні 225 км/ч. і розгоном до 100 км/год за 8 с

Друга Quattroporte є трагічною сторінкою історії Maserati: злиття фірми з Citroen призвело до появи 3,0-літрового мотора V6 всього на 190 л. с., а базувалася машина на платформі Citroen SE з переднім приводом, що не додавало їй престижності, а швидше навпаки. Результат був очікуваним – усього замовили лише 13 подібних машин.

Ситуацію врятував гонщик ДеТомасо, який придбав Maserati в кінці 1970-х. Під капотом знову влаштувався двигун V8 на 4,8 л. і рекордних для моделі 280 л. с., що дозволяло розганятися до 230 км/ч. Привід знову став правильним – заднім. Крім того, пропонувалася й спецверсія Royal, надає ще більше розкоші, ніж базова модель. Машину, як і перше покоління, випускали довго – 11 років – і продали близько 2000 примірників.

Але FIAT, який отримав пізніше влада над фірмою, вирішив, що машина дуже велика. Тому четверте покоління побудували на платформі моделі Ghibli, а своїм виглядом автомобіль нагадував спорткар Maserati Biturbo. Таким чином, це покоління стало найбільш компактним з Quattroporte. Правда, розкоші і швидкості італійцям багато не здалося, тому, як і раніше, салон був оброблений дуже дорого, а силовий агрегат складався з самого потужного 3,2-літрового V8 на 335 к. с., що давало швидкість до 270 км/ч. В цій версії авто з’явилися подушки безпеки і ABS. Машина продавалася порівняно недовго – 6 років, але продали їх близько 2500 примірників.

П’яте покоління 2003 року стало шедевром автомобілебудування. І це підтверджують цифри продажів. Вдумайтеся, 25000 контрактів на покупку цього автомобіля! І вкладення було виправдано, так як нова машина отримала 4,7-літровий мотор (звичайно ж V8) на 440 к. с. з розгоном до «сотні» 5,1 с. і максимальною швидкістю 285 км/ч.

Шосте покоління 2013 року стало найдовшим в історії Quattroporte. Машину оснастили двигуном twin turbo з меншим об’ємом 3,8 л., але набагато більшу потужність – 530 к. с. Динамічні показники також вражають: розгін до 100 км/год за 4,7 с. і максималка 310 км/ч.

У нас на тесті це ж, шосте, покоління, але в рестайлінгової версії.

Дизайн

Дивлячись на зусилля Maserati, здається, що виробник ексклюзивних авто так і намагається втиснутися в мас-маркет, який в цьому сегменті і так досить вузький. І тут, як не дивно, теж грає роль ціна: Maserati коштує близько 120000 євро, що відсотків на 20 дешевше(!) аналогічних конкурентів. Але при первісній привабливості пропозиції варто розуміти, що навіть ця істотна різниця не покриває втрату при перепродажі машини років через 5.

Для Quattroporte, як і для молодшої моделі Ghibli, доступно два виконання: GranLusso і GranSport. Наша машина має дизайнерське виконання Gran Lusso, яке відрізняється більш комфортними кріслами, обшивкою текстилем від Ermenegildo Zegna, а панелі салону оббиті деревом замість карбону. Сідаючи в таку машину, не відчуваєш себе саме у спортивному авто, так як бічна підтримка насправді не дуже сильна. Автомобіль швидше нагадує легендарні британські лімузини. Суперсучасним такий салон не назвеш, але і дешевим теж немає. Італійці продовжують працювати над контролем якості збірки своїх автомобілів: ні одна панель не скрипить і не прагне відвалитися. Та й не будемо забувати, що Quattroporte – плід ручної збірки.

Знайшли ми і так звані фірмові італійські дивацтва, а точніше ергономічні прорахунки в салоні. Наприклад, кермо чомусь має дуже товсті спиці, селектором коробки не з першого разу потрапляєш в потрібний режим, сидіння мають обмежені налаштування, центральний дисплей неінформативний, так і мультимедийка з незвичним інтерфейсом. Щоправда, та ж мультимедійна система дозволяє дублювати вміст смартфона на великий екран за допомогою Apple CarPlay або Android Auto, причому працює ця функція швидко. Підключаючи iPhone, є навіть можливість спілкуватися з Siri, а фірмова аудіосистема Bowers&Wilkins звучить дуже навіть добре.

Дивує, а в деякій мірі і обурює, занадто велика кількість пластику і окремих елементів інтер’єру від інших недорогих моделей концерну FIAT. Якщо Ghibli як-ніяк ще може цим грішити, то для Quattroporte це вже «некошерно».

У плані оснащення автомобіль трохи нагадує британські лімузини, адже порівняно з конкурентами він залишається досить аскетичним. Наприклад, масаж крісел, який вже в 2016 році стояв на інших моделях класу, Quattroporte не має.

Окремого довгобазного виконання у машини немає, хоча довжина в 5262 мм і колісна база 3171 мм. і так є чи не найдовшими у класі, тому запас місця для ніг величезний, для голови-таки трохи менше. З іншого боку, як і у конкурентів, є чотиримісна версія з великим тунелем посередині, але італійці стверджують, що вона не користується попитом і це скоріше данина традиції. В нашій п ‘ версії задній пасажир може скористатися шторками на вікнах з електроприводом, підігрівом сидінь і системою мікроклімату. Претензії є лише до нахилу спинки, що нагадує такий же у Audi A8.

Ходові якості

Після модернізації спорт-седан отримав адаптивні фари, електричний підсилювач керма, а двигуну збільшили потужність. Наша версія називається SQ4, що позначає 430-сильний двигун від Ferrari і повний привід.

Машина буквально не дозволяє власнику мирно сидіти ззаду і насолоджуватися дорогою, вона провокує його сісти за кермо. І для спортивного драйву у неї є все, що треба: ідеальна развесовка по осях, низький центр ваги, звички справжнього класичного заднеприводника, диференціал і соковите звучання вихлопу. У той час, коли німці бавляться технологічністю і електронним відтворенням звуку останнього, італійці продовжують працювати з натуральним звучанням, налаштовуючи клапани у вихлопній системі. Тому модель має свій, відмінний від інших, голос.

Порівняно з Ghibli, Quattroporte набагато більш розмірено в управлінні. Навіть той самий 8-ступінчастий автомат ZF вже працює по-іншому, не допускаючи різких ривків при перемиканні. Внаслідок цього є деяка пауза перед початком прискорення, але коли воно настає, то справді перехоплює дух – 4,8 с до 100 км/ч. Є навіть можливість за допомогою підрульових пелюсток перевести автомат в ручний режим, який відрізняється такою чесністю, що не раз стрілка тахометра заходила у нас в червону зону, хоч самі перемикання і не настільки швидкими, як хотілося б. Особливе естетичне задоволення отримуєш, перемикаючи передачу пелюсткою і не відпускаючи педаль газу – тоді чути мотор прокашлюється і знову набирає висоту свого звучання.

Підвіска цієї Maserati дивує: незважаючи на те, що ззаду вона звичайна, не підрулювальна, на вузьких і крутих гірських дорогах не відчувається ні довжини, ні ваги автомобіля. Справа, зокрема, в активному диференціалі Magna на задній осі, активної підвісці SkyHook, нової електронної системи стабілізації, а також досвід колишніх ралі-пілотів, який враховувався при створенні автомобіля.

Смішно, але всю цю ідилію псує лише кермо і мова далеко не про його реакціях. Груба форма спиць і обода не дозволяє зручно перехоплювати його в поворотах.

Підсумки

Maserati Quattroporte ми тестували в Альпах на звивистих доріжках. Але впевнені, що машина повністю розкриває себе лише на швидкісних автобанах, де про швидкості буде відомо тільки водієві, але не пасажирам. Проїхавши ззаду в якості пасажира на тому ж автобані, ми не змогли оцінити комфорт підвіски, так як сама дорога була дуже якісною. Ця машина не призначена для щоденної їзди, в ній не буде так само комфортно, як в іконі класу – Mercedes-Benz S-Class. З іншого боку, в динаміці автомобіль поступається іншому конкуренту – Porsche Panamera. І тоді напрошується питання – навіщо взагалі купувати Maserati Quattroporte? Безумовно, фанат надійності автомобілів Lexus не вибере італійську красуню, але її вибере той, кому не чуже почуття прекрасного, і той, хто під холодним металом ще може розгледіти душу цього ексклюзивного авто.