Генератор адреналіну. Bentley Continental GT

Яка ганьба! Стояв на пагорбі гольф-клубу «Континенталь», який я хотів попросити на тест-драйв, виявився моделлю минулого покоління — здалеку я не вловив різницю. Це зараз я в два рахунки відрізню новий Continental GT від старого — за великої «безрамочной» решітці радіатора, поодиноким овалам задніх ліхтарів і вторящим їм раструбам глушника, фактурним подштамповкам на алюмінієвих боковинах або аж на 13,5 см увеличившемуся «відстані престижу» — між передньою кромкою двері і колісною аркою, де розташувалася вентиляційна решітка з літерою 12. Але тоді, при першому живому знайомстві з новим купе, різниця для мене була не настільки очевидна. Напевно, тому, як тільки вдалося підійти до тестовій машині, я відразу пірнув у салон — тут відміну від попередника не просто помітно, воно ріже око, як відблиск сонця на відполірованих вручну 21?дюймових колісних дисках.

Грановані відбивачі фар іскряться світлом, немов гігантські діаманти.

Від колишнього «Континенталю» купе в інтер’єрі збереглися лише дух британського аристократизму так схожі металеві засувки дефлекторів вентиляції. В іншому — це як порівняти «Сухий Суперджет» і Ту-134. Замість аналогових шкал — цифрова приладова панель, а неподалік — злився врівень з торпедо 12,3?дюймовий екран медіацентру з прекрасною графікою. Причому, коли машина заглушена, ніякого екрану не видно. І він не просто «замаскований» — його фізично немає: на його місці розташовується накладка з шпони. Але варто запустити двигун (робиться це тепер не ключем, який розміщений зліва від керма, як на класичних гоночних Bentley, а кнопкою на центральній консолі), як шпонована вставлення робить кульбіт, і на світло з’являється дисплей високого дозволу. Але це далеко не все, чим може здивувати новий Continental: якщо натиснути кнопку Screen, дисплей зробить ще один переворот, і по центру торпедо «спливуть» аналогові шкали датчика температури, компаса і хронометра. Магія!

Салон став просторіше, сучасніше і багатше за обробці.

Хронограф і металеві регулятори охолодження — чи не єдине нагадування про попередника.

А як божественно звучить штатна аудіосистема… Але я спеціально викручую регулятор гучності на мінімум (він, до речі, тут аналоговий) і опускаю скло двері, щоб насолодитися звуком 12?циліндрового W12, який з трудом пробивається в салон крізь товщу матів шумоізоляції. Мотор тут точно такий же, як у Bentayga, але у форсованому варіанті і розвиває не 608, а 635 л. с. порівняно з двигуном попередника, збільшення в потужності — 45 к. с., при цьому маса автомобіля завдяки використанню алюмінію зменшилася на 80 кг. Як результат, в розгоні до сотні новинка виграє у колишнього Continental GT майже секунду — за мірками спортивних автомобілів це ціла вічність. «Максималка» також виросла, причому красиве число 333 км/год напевно не межа, але перевірити це на наших дорогах неможливо.

Переворачивающийся трехграннник на центральній консолі додає суворого способу купе трохи театральності.

Зате перевантаженнями при розгоні можна насолодитися, навіть не порушуючи швидкісних режимів: при світлофорних стартах сила інерції вдавлює так, що нога мимоволі зіскакує з педалі газу. Тут головне встигнути дотягнутися до гальма, а на хорошій заміській трасі — не піддатися спокусі поїхати «на всі гроші». І справа тут не в «листах щастя» з камер контролю швидкості, які при такій їзді будуть приходити з завидною регулярністю. Інші учасники руху не готові до такої прудкості і можуть просто не встигнути адекватно зреагувати — це я вже відчув на собі, коли їхав по безлімітному німецькому автобану зі швидкістю 300 км/год, а переді мною в лівий ряд вийшов на обгін старенький «Гольф». Згадайте, скільки часу проходить з моменту торкання авіалайнера ЗПС до його повної зупинки? Зі спортивними автомобілями приблизно те ж саме. На швидкості «за 300» навіть потужні 6?поршневі гальма Brembo, супорти яких можуть використати у своїх тренуваннях важкоатлети, не створять диво.

Розумні электрокресла не дадуть прищемити заднього вершника — вони автоматично подаються вперед, коли натикаються на перешкоду.

Continental GT прекрасний для трек-днів, які проводять на закритих трасах фанати Bentley: на батьківщині марки, де штрафи за перевищення швидкості здатні розорити (і навіть довести до в’язниці) досить забезпечених людей, ця культура сильно розвинена. Але головна фішка цього автомобіля в тому, що він чудово підходить і для повсякденної експлуатації. Завдяки регульованій по висоті пневмоподвеське повнопривідне купе може ненадовго перетворитися на позашляховик. При цьому, залишаючись прохідним і комфортним, Continental GT не буде таким, як Bentayga, який при всіх стараннях конструкторів Bentley (закони фізики їм, на жаль, не переписати) так і залишився великим і неповоротким універсалом. Звичайно, ніхто не купить «Континенталь» в якості єдиного автомобіля в сім’ї, хоча, як показав наш досвід, він відмінно впорався б з цією роллю. Принаймні, з перевезенням пасажирів на задньому ряду тут проблем немає — це повноцінне 4?місцеве купе, в якому один за одним можуть поміститися не тільки сумки Louis Vuitton, але і пасажири з ростом під два метри!

Форсований мотор від Bentayga і трансмісія Porsche — відмінний тандем.

Continental GT — найкраще, що може зараз запропонувати Bentley покупцям. Новинка на голову вище попередника у всьому, починаючи з динаміки і закінчуючи облаштуванням салону. Наявність повного приводу і пневмопідвіски — відмінне підмога на наших дорогах.

Автор: Максим Федоров