Стрімке праска. Chrysler Pacifica

Класична фраза «вузьке коло» просто ідеально описує нинішню ситуацію з «американцями» в нашій країні. Деякі Jeep та Cadillac з залишками Chevrolet тільки і присутні. А Chrysler — взагалі з однією єдиною Pacifica. Ця машина унікальна для нашого ринку — прямих конкурентів у неї практично немає.

На жаль, так: Chrysler Pacifica зараз на нашому ринку в своєму сегменті залишився на самоті. Можна, звичайно, притягти «за вуха» VW Multivan або навіть Hyundai H1. Але такий хід можна кваліфікувати або як відверте лукавство, або як сміливу спробу «натягнути сову на глобус».

Американський тип великого мінівена порівнювати з європейськими та азіатськими «кубічними» аналогами, як мінімум, не цілком коректно. Не менш потужна «натяжка» потрібно для порівняння Pacifica, наприклад, з Citroеn C4 Picasso. Француз, як не крути, представляється машиною більш дрібного класу — майже 20-сантиметрова різниця в довжині колісної бази тому доказ.

Ось і виходить, що Pacifica в нашій країні — єдина модель Chrysler, і одночасно єдиний авто такого класу — виключно для нашого ринку, зрозуміло.

Дизайн машини традиційний для свого сегменту: зубилоподобная «морда» з класичним бензиновим V6 під капотом, за якою тягнеться п’ятиметровий вагонообразный кузов. Концепція — точнісінько, як у локомотивного вагона швидкісного «Сапсана».

Забігаючи трохи наперед зауважимо, що зовнішність Chrysler Pacifica повністю відповідає його внутрішнім змістом, призначенням і поводження на дорозі. Машина ідеально пристосована доставляти своїх пасажирів на великі відстані з максимально можливим комфортом.

Перше, що кидається в очі, коли опиняєшся в його салоні, — відсутність майже священного атрибута вихідця з американського ринку — «кочерги» перемикача режимів АКП на рульовій колонці. Її замінив диск-«крутилка» під правою рукою водія на центральній консолі — в безпосередній близькості від кнопки запуску мотора.

До речі кажучи, оформлення приладової панелі, стиль «картинок» на тачскріні монітора мультимедіа в центральній консолі, характер опрацювання «вращалок-нажималок» системи клімат-контролю та іншого — все тут виглядає цілком по-європейськи, без найменшого натяку на «староамериканскую» простакуватість і зневага до деталей дизайну. Все дуже культурно, функціонально і багато. Майже як в якому-небудь авто преміум-сегменту. Та й ціна, треба сказати, у Pacifica цілком преміальна!

Цей вен далекого прямування «нафарширований», особливо за американськими мірками, просто під зав’язку. «Скляна» дах з люком, відеокамери по колу, електропривод задніх дверей, електроприводи зсувних дверей пасажирів другого ряду — все як годиться.

Чого складно зустріти навіть на самому преміальному преміумі, так це не просто електропривод регулювання третього ряду пасажирських сидінь, а можливість натисканням кнопки скласти їх в рівну підлогу або навпаки — підняти їх звідти.

Точно такий же фокус, до речі, — тобто повна прибирання в спеціальну нішу в підлозі, — можливий і з обома кріслами і другого ряду. У такому варіанті вантажні можливості Pacifica стають вже зовсім непристойними — майже 4 кубометри вільного місця!

Автор цих рядків скористався педвернувшимся під руку Chrysler і перевіз на ньому на зимове зберігання свій гірський велосипед. В Pacifica для цього не довелося навіть складати пасажирські сидіння другого ряду — просто закотив байк в багажник і справа з кінцем!

Щоб закінчити, нарешті, з принадами салону цього «американця», не можна не згадати складні монітори в спинках передніх сидінь. Дуже корисна штука, як виявилося. Молодший нащадок, зокрема, з допомогою одного з цих тачскрінів відкрив для себе шашки — вони там опинилися у числі встановлених ігор. Настільки йому полюбилася ця забава, що хлопець зажадав потім встановити її на свій домашній планшет! А в дорозі дитина рубався з комп’ютером так азартно, що відмовлявся навіть від перегляду мультиків — благо до кожного монітора можна підключити який-небудь носій через USB або HDMI-роз’єм. Загалом, дітей в далекій дорозі тут є чим зайняти.

Адже саме під далекі подорожі Chrysler Pacifica і заточений. Для міста машина дещо завелика. Причому, виключно з точки зору пошуку місця для паркування — як для якогось Mercedes S-класу. А в пробці маневрувати або по двору, щільно заставленому автомобілями, пробиратися — без особливих проблем. Якщо, звичайно, не вперше в житті за кермо сів.

Особливості управління великою машиною в щільному міському потоці практично повністю нівелюються високої «минивэнистой» посадкою водія і, що найголовніше, дуже пристойними динамічними характеристиками моделі.

Трилітровий бензиновий V6 потужністю 279 к. с. і 9-ступінчаста АКП в сумі дають 7,9 секунд «до сотні». Мало яка з масових легковиків може нині похвалитися подібним розгоном! Неабияка «мощща», яку ти тримаєш під підошвою правої ноги, дозволяє і прискоритися зі світлофора, і швиденько «вскочити» у відкритий просвіт в ряду, і розігнатися на вылетной магістралі.

Саме тут, на швидкісній трасі, Pacifica розкривається повністю. Важка машина, довга колісна база, непробивна підвіска, потужний мотор — що ще потрібно, щоб відправитися «на дальняк»?

На шосе машина просто чудова, варто в смузі непохитно і надійно, мов чавунний праска. Навіть не хочеться деколи включати круїз-контроль, — настільки приємно управляти цим «крейсером» на швидкостях близько 130 км/год! Вибоїни, хвилі асфальту, колії — Pacifica це все мало хвилює. Ну, і її мешканців салону — відповідно. На великих швидкостях вони, мабуть, можуть лише трохи понарікати на шум від колісних арок.

Зате звукоізоляція моторного відсіку тут на вищому рівні. Якщо б не помітний гул від коліс, цілком можна було б уявити, що мчиш по швидкісній трасі не на авто, а сидиш у кріслі машиніста якого-небудь «Сапсана»…

Автор: Олексій Батушенко